«олото в електронних детал¤х

«олото м≥ститьс¤ у багатьох р≥зних рад≥одетал¤х, в одних на поверхн≥, в ≥нших приховано п≥д корпусом (зазвичай м≥дним), або в обох комб≥нац≥¤х.

ћ≥ститьс¤ золото в основному у в≥тчизн¤них рад≥одетал¤х (особливо в детал¤х рад¤нського пер≥оду), в ≥мпортних ¤кщо ≥ Ї, то в дуже малих к≥лькост¤х.

ƒетальн≥ше про рад≥одетал≥, що м≥ст¤ть золото, можна взнати в паспортах на рад≥оапаратуру, в спец≥альн≥й л≥тератур≥ по рад≥отехн≥ц≥, а також на рад≥олюбительських сайтах в ≤нтернет≥ або онлайн дов≥дниках вм≥сту дорогоц≥нних метал≥в в рад≥оелектронних приладах та пристро¤х.

ћетоди отриманн¤ золота з рад≥одеталей

ƒл¤ вит¤ганн¤ золота потр≥бно знати його к≥льк≥сть в т≥й або ≥нш≥й детал≥, в≥д цього залежить ц≥на на рад≥одеталь при покупц≥, к≥льк≥сть реактив≥в дл¤ його вит¤ганн¤, необх≥дний час ≥ рентабельн≥сть.

ћетод електрол≥зу. « латун≥ ≥ м≥д≥ золоте покритт¤ можна зн¤ти анодним розчиненн¤м золота в сол¤н≥й або с≥рчан≥й кислот≥ при температур≥ 15-25 ∞— ≥ густина струму 0,1-1 ј/дм2.  атод - свинець або зал≥зо. «ак≥нченн¤ розчиненн¤ визначаЇтьс¤ по пад≥нню сили струму.

ўе один спос≥б: «м≥шати 1 л. с≥рчаноњ кислоти (густина 1,8 г/см3) ≥ 250 мл сол¤ноњ кислоти (густина 1,19 г/см3). ѕеред зануренн¤м рад≥одеталей сум≥ш нагр≥вають до 60-70 ∞—. ќпустивши детал≥ в сум≥ш, додають невелику к≥льк≥сть азотноњ кислоти дл¤ утворенн¤ Ђцарськоњ гор≥лкиї

“ехнолог≥¤ отриманн¤ золота

—початку сл≥д розсортувати на¤вну сировину, залежно в≥д присутност≥ того або ≥ншого дорогоц≥нного металу: а) що м≥ст¤ть ср≥бло; б) що м≥ст¤ть золото; у) сп≥льна присутн≥сть обоЇ. ‘≥льтри п≥сл¤ отриманн¤ ср≥бла з категор≥њ сировини "лише ср≥бло" можна безжал≥сно викинути, а п≥сл¤ категор≥њ "ср≥бло ≥ золото(платина)" можна залишити дл¤ отриманн¤ золота (платини).  р≥м того, сировину бажано промити теплою водою з содою в≥д п≥ску ≥ жирових забруднень.  раще всього користуватис¤ водою, що дистилюЇ, в крайньому випадку кип'¤ченою. Ќу, а ¤к потр≥бно поводитис¤ з кислотами, ¤ думаю, нагадувати не потр≥бно.

ўе хочу в≥дзначити, що, дотримуючи приведен≥ рецепти, речовини виход¤ть квал≥ф≥кац≥њ "чистий." або "ч.д.а", ≥ ¤кщо така чистота не потр≥бна, де¤к≥ етапи можна спростити.



¬ластивост≥.

” сплавленому стан≥ м'¤кий жовтий метал, здатний вит¤гуватис¤ в ¤кнайтонш≥ нитки. «олото, приготоване в≥дновленн¤м солей, залежно в≥д в≥дновника, маЇ р≥зн≥ ф≥зичн≥ властивост≥. ѕрепарат в порошку маЇ бурий кол≥р, в стан≥ ¤кнайтоншого роздробленн¤ - червоний. ƒуже тонк≥ листочки золота просв≥чують син≥м ≥ зеленим кольором, залишаючись жовтими у в≥дбитому св≥тл≥. √устина плавленого золота 19,3 г/см3. “емпература плавленн¤ 1063∞C. ѕри охолоджуванн≥ нижче температури червоного кал≥нн¤, ¤кщо в золот≥ присутн≥ сторонн≥ метали, з'¤вл¤Їтьс¤ раптово сильне зелене св≥тло (виблискуванн¤). «астигаючи, метал значно зменшуЇтьс¤ в обЇм≥. «олото розчин¤Їтьс¤ в царськ≥й гор≥лц≥ ≥ в HCl, насиченою хлором.

1. –озчиненн¤

ƒр≥бно подр≥бнений золотий лом обливають в колб≥ м≥цною сол¤ною кислотою, нагр≥вають до кип≥нн¤ на п≥сочн≥й лазн≥ ≥ поступово п≥дливають по крапл¤х HNO3 (пл. 1,40) до повного розчиненн¤ металу. ѕот≥м розчин упарюють на вод¤н≥й лазн≥, ретельно обер≥гаючи в≥д пилу, щоб уникнути в≥дновленн¤. ”парюванн¤ ведуть до тих п≥р, поки проба р≥дини не тверднутиме при охолоджуванн≥.

2. ‘≥льтрац≥¤ ≥ осадженн¤

√ар¤чу червоно-буру р≥дину розбавл¤ють великою к≥льк≥стю води ≥ ф≥льтрують осад AgCl (¤кий з'¤витьс¤, ¤кщо в шлам≥ було присутнЇ ср≥бло). ‘≥льтрат нагр≥вають до 80-90∞C ≥ дл¤ осадженн¤ золота п≥дливають розчин FeCl2 (за ≥ншими даними можна брати розчин FeSO4). «олото, що випало у вигл¤д≥ порошку, промивають декантац≥Їю ≥ к≥лька раз≥в кип'¤т¤ть з разб. HCl (з подальшою декантац≥Їю) до тих п≥р, поки в кипл¤ч≥й р≥дин≥ не буде нав≥ть сл≥д≥в жовтого фарбуванн¤ (залежного в≥д присутност≥ Fe3+). ќсад ф≥льтрують через беззольний ф≥льтр.

3. —плав

‘≥льтр щ≥льно згортають ≥ укладають в тигель. «верху ф≥льтр засипають бурою або сел≥трою в так≥й к≥лькост≥, аби ф≥льтр був прикритий. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ сплаву виймають золотий корольок ≥ промивають водою.

«олото, його властивост≥ ≥ сплави

«олото. ’≥м≥чний елемент, символ Au (лат. Aurum, в≥д лат. аurora - богин¤ уран≥шньоњ зор≥, англ. gold, франц. оr, йому. Gold; ≥ндоЇвропейський кор≥нь Ђголї (Ђблискучийї, Ђбажанийї) л≥г в основу н≥мецького ≥ англ≥йського Ђголдї). ” слов'¤нськ≥й назв≥ металу також Ї схож≥сть з еп≥тетами, що позначають сонце ≥ сон¤чне св≥тло. ћаЇ пор¤дковий номер 79, атомна вага - 197, 0, основну валентн≥сть III, густину 19, 3 г/см3, температуру плавленн¤ 1063∞—, температуру кип≥нн¤ 2970∞—.

«олото

«олото - метал красивого жовтого кольору, ¤кий утворюЇ х≥м≥чн≥ сполуки, воно х≥м≥чно ст≥йке на пов≥тр≥ нав≥ть при сильному нагр≥ванн≥, у вод≥ ≥ окремих кислотах. «олото разом з рутен≥Їм, род≥Їм, палад≥Їм, осм≥Їм, ≥рид≥Їм ≥ платиною входить до групи благородних метал≥в, що отримали свою назву ≥з-за вельми ст≥йкого Ђнебажанн¤ї п≥ддаватис¤ х≥м≥чним д≥¤м ≥ вступати в реакц≥ю.

Ђ÷ар¤ метал≥вї - золото - розчин¤Ї сум≥ш сол¤ноњ ≥ азотноњ кислот (три частини сол¤ноњ кислоти за об'Їмом ≥ одна - азотною), ¤ка через це отримала назву Ђ÷арськоњ гор≥лкиї. ” н≥й метал розчин¤Їтьс¤ з утворенн¤м золотохлористоводневоњ кислоти:

4HCl + HNO3 + Au = H (AuCl4) + NO + 2H2.

« хлором золото реагуЇ лише при нагр≥ванн≥:

2Au + 3Cl = Au2Cl6.

” присутност≥ кисню золото розчин¤Їтьс¤ в розчинах ц≥ан≥д≥в - солей ц≥ан≥стоњ кислоти HCN:

8KCN + O2 + 4Au + 2H2O = 4K (Au(CN)) 2 + 4KOH.

«'Їднанн¤ золота нем≥цн≥, легко в≥дновлюютьс¤ до металу. ÷≥кава з ц≥Їњ точки зору реакц≥¤ трихлориду Ђблагородногої золота ≥ дихлориду Ђнеблагородногої олова - хлорид в≥дновлюЇтьс¤ хлоридом:

2AuCl3 + 3SnCl2 = 2Au + 3SnCl4.

«олото маЇ високу в≥дбивну здатн≥сть ≥ добре пол≥руЇтьс¤; воно волод≥Ї високою пластичн≥стю ≥ прокатуЇтьс¤ в листи завтовшки до 0, 0001 мм., а з 1 грама золота можна вит¤гнути др≥т завдовжки 3,5 км. «олото - прекрасний пров≥дник тепла ≥ електричного струму, поступаЇтьс¤ в цьому в≥дношенн≥ лише ср≥блу ≥ м≥д≥. ѕитома теплоЇмн≥сть його пор≥вн¤но невелика.

«олото легко па¤Їтьс¤ м'¤кими припо¤ми. ѕри нагр≥ванн≥ золота вище за температуру його плавленн¤ воно пом≥тно випаровуЇтьс¤, утворюючи жовто-зелену пару.

¬оно добре сплавл¤Їтьс¤ з кремн≥Їм ≥ герман≥Їм, в техн≥ц≥ слабких струм≥в ¤к матер≥али контакт≥в можуть служити чисте золото, сплави золота з ср≥блом, золото з платиною, потр≥йний сплав ≥з золота, ср≥бла ≥ платини. „исте золото служить матер≥алом дл¤ запоб≥жник≥в особливо в≥дпов≥дальних прилад≥в. «олото застосовують дл¤ виготовленн¤ медичних ≥нструмент≥в.

«важаючи на м'¤к≥сть золото вживаЇтьс¤ в сплавах. —плави золота з ≥ншими металами не лише знижують температуру њх плавленн¤, але ≥ зм≥нюють механ≥чн≥ властивост≥ золота. Ќаприклад, ср≥бло ≥ м≥дь п≥двищують його тверд≥сть, ≥ це широко використовуЇтьс¤ в промисловост≥. «олото ≥ його сплави використовують дл¤ золоченн¤, виготовленн¤ ювел≥рних вироб≥в ≥ зубних протез≥в.

≤снуЇ б≥льше 14-ти в≥дт≥нк≥в золота. ¬≥д Ђб≥лого золотаї до Ђчорного золотаї (жовте, червоне, зелене або лимонне, син≥ше ≥ так дал≥). —плав, в≥домий ¤к Ђб≥ле золотої, - це сплав золота з палад≥Їм. ƒес¤та частина палад≥ю додаЇ злитку б≥ло-сталевий в≥дт≥нок. ѕлатина забарвлюЇ золото в б≥лий кол≥р нав≥ть ≥нтенсивн≥ше за палад≥й. Ќ≥кель теж дозвол¤Ї отримати золот≥ сплави б≥лого кольору з ледве уловимим жовтуватим в≥дт≥нком. ¬≥домий золотий сплав синього кольору. як дом≥шку в≥н м≥стить зал≥зо.

≤снуЇ також чорне золото. ÷е сплав золота красивого м'¤кого чорного кольору. –озшифрувати секрет добавок можна, а технолог≥ю виготовленн¤ - складно.

ѕри в≥дновленн≥ розчин≥в хлорного золота в певних умовах воно випадаЇ в колоњдному стан≥, забарвлюючи розчин в руб≥ново-червоний кол≥р. ”творенн¤ колоњдного золота використовують при виробництв≥ стекла. ѕри охолоджуванн≥ таке золото р≥вном≥рно розпод≥л¤Їтьс¤ в мас≥ скла ≥ пов≥домл¤Ї йому руб≥ново-червоне забарвленн¤ (див. також електрофорез колоњдного розчину золота).

¬м≥ст золота в ювел≥рних виробах, монетах, медал¤х, зубних коронках виражають проб≥й; зазвичай добавкою служить м≥дь. ( ѕроба - к≥льк≥сний вм≥ст металу в сплав≥, виражаЇтьс¤ числом частин металу в 1000 частинах (по мас≥) сплаву, чистому металу в≥дпов≥даЇ 1000-на проба, проба 585 означаЇ сплав, в ¤кому 58,5 % золото). 583-т¤ проба була при —–—–; зараз 585-та - п≥д≥гнали п≥д св≥тов≥ стандарти. 585-та найчаст≥ше використовуЇтьс¤ в ювел≥рн≥й промисловост≥, 750-та - р≥дше. 750-та, в основному, використовуЇтьс¤ у виробах з коштовними камен¤ми.

ўор≥к в св≥тов≥й електронн≥й промисловост≥ використовуЇтьс¤ дек≥лька сот тонн золота.

«олото також використовуЇтьс¤ ¤к м≥жнародний грошовий екв≥валент.

ќсновн≥ ф≥зичн≥ ≥ механ≥чн≥ властивост≥ золота:

јтомна маса ....................197, 0

√устина, г/см3 .....................19, 32

“емпература ∞—:

плавленн¤ .................1063

кип≥нн¤ .................. 2700

ѕрихована теплота плавленн¤, кал/г........... 14, 96

ѕитома теплоЇмн≥сть, кал/ (г . град) .......... 0, 0312

ѕитомий електрооп≥р, мкќм . см .......2, 42

“еплопров≥дн≥сть, кал/ (см . с≥к . град)..............................0, 70